Українська література

Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок

Мета: розкрити барвистий світ народних загадок, особливості

цьго оригінального виду фольклору; дати поняття про народну загадку, роль метафори в ній, про класифікацію загадок за змістом;

розвивати логічне мислення, пам'ять, уяву школярів;

виховувати допитливість, інтерес до фольклору, зокрема до народних загадок.

Обладнання: видання українських народних загадок, презентація, кросворд

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Теорія літератури: загадка, метафора.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

Зобразіть свій настрій у вигляді смайлика.

II. Вступне слово вчителя

Наш урок ми розпочинаємо з розв'язання пелюсткового кросворду. Необхідно правильно вписати відповіді, щоб у виділених кружечках прочитати тему уроку, над якою ми будемо працювати сьогодні.

1. Як називається фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події? (Казка)

2. Який синонім можна добрати до слова коштовність] (Скарб)

3. Антонім слова важко. (Легко)

4. Як записати слово робота п'ятьма буквами? (Праця)

5. Як називали дівчину в казці, що відгадала всі загадки пана? (Мудра)

6. Група речень, об'єднаних спільним змістом, головною думкою і граматично,— дє.... (Текст)

7. Не кущ, а з листочками, не людина, а навчить. (Книга)

III. Повідомлення теми, мети уроку

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з'ясуємо роль метафори в ній, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда за питаннями.

Як ви гадаєте, чому цей жанр фольклору має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися) Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образно го сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки — гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно були мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.

• Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко»)

• У сиву давнину відгадування загадок було частиною весільного обряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи мо лодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади про цю давню традицію: Дівчинко моя, Галю, Щось я тобі загадаю. Як вгадаєш — моя будеш, Не вгадаєш — чужа будеш. У чому ж полягає основна особливість загадки? (Утому, що в її основі лежить метафоричне запитання.)

- Загадкою називаються короткі стислі поетичні твори, в основі яких лежить метафоричне запитання.   

• А що таке метафора?

Метафора (від грецького — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності.

Отже, предмет зображення в загадці називається не прямо, а інако-мовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.

Цей малий фольклорний жанр збирали й вивчали І. Франко,П. Чубинський, І. Ман чжура, Б. Грінченко.

   Загадки продовжують  створювати і сьогодні.

2. Розгляд побудови загадок. Робота за картиною.

Розгляньте картини за мотивами загадок:

1) «Стоїть півень на току у червонім ковпаку». (Мак)

2) «Що то за віконця, що допомагають бачити сонце?» (Окуляри)

• Опишіть предмети, зображені на картині. Що подібне є у зовнішньому вигляді півня і маку?

• Які слова в загадці вказують на цю подібність? (Червоний ковпак)

• Що ж допомагає відгадати цю загадку? (Подібність в описі зовнішнього вигляду).

• А яка ж подібність між окулярами і совою? (Загадка «Що то за віконця, що допомагають бачити сонце?-»)

• Отже, які є способи приховування задуманих предметів? (Опис зовнішнього вигляду, дії, властивостей; на основі протиставлення.)

• То що ж називається загадкою? (Загадка-невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід відгадати.)

3. Опрацювання статті підручника «Про загадки».

4. Робота в  парах.

— Пояснити хід мислення авторів загадки.

I пара.

Чорна корова весь світ поборола, а біла прийшла – усіх підняла.

2 пара.

Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила.

(Орієнтовний хід думок. 1. Про що йдеться в загадці?  2. Звідки ви про це дізналися, адже в загадці немає відгадки?  3. Чому в народі виникла асоціація саме з таким предметом?)

—З'ясуйте форму загадок. Придумайте усно малюнки, які б відображали їх зміст.

Живе – лежить, умре – побіжить. (сніг)

Хто на собі свою хату носить?  (Равлик).

Віз без коліс, а з батога сльози ллються. (Човен)

 Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книга)

Усі його люблять, а глянуть – кожен скривиться (Сонце).

• Отже, які є види загадок за змістом?

• Яку форму можуть мати загадки?

5. Виразне читання і відгадування загадок, вміщених у підручнику.

Що в хаті зимою замерзає, а надворі ні! (Вікно) (Інтонація запитальна, хитрувата)

V. Підсумок уроку

• Який твір називається загадкою?

Назвіть основні особливості загадок.

Українські загадки мають яскравий національний колорит, віддзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення.

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять п'ять загадок; намалювати ілюстрації до них (2-3).

 Тема: Т.Г.Шевченко. Поема «Кавказ».    Укр. літ. 9 клас

Мета: цілісно аналізуючи твір, працюючи з художнім текстом та опорними схемами, учні мають розкрити суспільно-політичну позицію Шевченка, допомогти учням з’ясувати бачення Шевченком національної проблематики, пояснити мету використання поетом образу Прометея;  осягнути художньо-філософський зміст поеми «Кавказ»;

  розвивати навички пошукової роботи, вибіркового читання, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки з порушеної проблеми;

  формувати власну національну свідомість, розвивати інтелект, виховувати почуття осуду насильства, загарбницьких воєн.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет письменника, текст поеми «Кавказ», ілюстрації до неї, опорні таблиці

Хід уроку

                                  По силі, вибуховості, безпосередності «Кавказ»

                                         Не має рівного собі твору. Ця поема валить,

                                                            Трощить, палить, вбиває іронією, морозить правдою,

                                        Сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім                       спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду. Це зовсім виїмкова річ.

                                                                                  Богдан Лепкий

I.                  Організаційний момент.

II.               Актуалізація опорних знань учнів

 Гра-змагання на кращого знавця дат, подій у житті Шевченка ( учитель показує відповідні дати на аркушах паперу):

1814р – рік народження Шевченка

1838р – викуп із кріпацтва

1840р – вихід «Кобзаря»

1843р – перша поїздка на Україну

1845р – закінчення Академії мистецтв, друга подорож на Україну

1847р – арешт, заслання Шевченка

1857р – кінець заслання

1861р – рік смерті Шевченка

III.           Мотивація навчальної діяльності учнів

• Вступне слово вчителя.

—   Нарешті збулася мрія поета. Він на волі і в Україні. Займається улюбленою справою – пише, малює. Ось яким його зобразив видатний російський письменник Іван Тургенєв: « Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака…Почуття гідності у Шевченка дуже сильне…без нього, без віри в своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі була то натура пристрасна, широка, здушена, але не зламана долею… поет і патріот». Але чим більше приглядався Шевченко до існуючого ладу в його ріднім краї, тим більше він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і, замість плачу обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх.

 І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, й не співаю,

А вию совою.

Так поет у вірші «Три літа», що дав назву цьому  періоду творчості, пише про зміну свого світогляду. Гострим сатиричним пером Шевченко картає нищівну політику царського уряду не лише стосовно України, а й щодо інших країн Російської імперії. І сьогодні ми познайомимося з його поемою «Кавказ», оцінимо широту мислення письменника і глибину його громадянської мужності.

IV.           Повідомлення теми й мети уроку.

V.               Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

              • Вступне слово вчителя.

—  Світиться вогнями поміщицький будинок, награє оркестр під час іменного балу княгині Волховської, який вона давала щороку у своєму маєтку в

 с. Мойсіївці на Полтавщині. Бал був у розпалі, коли до будинку під’їхав Тарас Шевченко – один із запрошених гостей. Він приїхав з Євгеном Гребінкою.

• Повідомлення 1 учня.

—  Проходячи через головний під’їзд,— згадує О.Афанасьєв-Чужбинський,— я почув голоси: «Гребінка! Гребінка!» — і зупинився. Євген Павлович під’їздив до ганку в супроводі незнайомця. Вони вийшли. Супутник його був середній на зріст, кремезний, на перший погляд, обличчя його здавалося звичайним, але очі світилися таким розумним і променистим світлом, що мимоволі я звернув на нього увагу. Гребінка одразу ж привітався зі мною, взяв за плечі і, штовхнувши до свого супутника, познайомив нас. Це був Т.Г.Шевченко  (зі спогадів).

 • Повідомлення 2 учня.

—   Серед запрошених гостей виділявся граф Яків де Бальмен, блискучий офіцер, молодий красень і талановитий художник. Колишній кріпак і граф одразу відчули взаємну симпатію: обидва живописці, обидва письменники, обидва українські патріоти. А ще їх єднала глибока людяність і висока моральність. Можна уявити їхню розмову, коли теплої літньої ночі вони прогулювалися алеями парку. Бал закінчувався, а Шевченко і Яків де Бальмен говорили про поезію, живопис, про те, що їх найбільше цікавило.  Яків де Бальмен задумав підготувати Шевченкові подарунок. Старанно переписав «Кобзаря» та «Гайдамаків» в окремий альбом. Рукопис любовно оправив і проілюстрував. З’явилася чудова книжка, яку через знайомих мали передати Шевченкові.

•Повідомлення 3 учня.

—   Молодий граф відбував службу на Кавказі, виконуючи тяжкий, украй неприємний військовий обов’язок. Він був узагалі противником загарбницької політики імперської Росії, співчував народам, що захищали свою незалежність. Під час участі у Даргинському поході 14 липня 1845р Шевченків товариш загинув.

•«Мозковий штурм»

—   Хто винен  у смерті Якова де Бальмена?

—   Яка причина кавказької війни?

• Учитель.

—   Повернімося в той час, згадаймо історію.

• Повідомлення підготовленого учня.

—  У першій половині XIX ст. імперський поділ світу фактично був узаконений. Усі сильні тогочасні держави зазирали « за край світу…». Російський царат постійно проводив жорстоку колонізаторську політику. Історія знає чимало доказів цього. Одним із них була загарбницька війна царської Росії в 180-1845рр. проти народів Кавказу. Волелюбні горці не підкорялися, мужньо чинили опір самодержавству. Особливо загострилася боротьба в Північному Дагестані та Чечні, де її очолив талановитий воєначальник Шаміль. Нерівними були сили – і війна закінчилася насильницьким приєднанням Кавказу до Росії.

• Слово вчителя.

—  У цій неправедній війні загинув друг Шевченка художник Яків де Бальмен. Його смерть стала для поета імпульсом до написання «Кавказу». Зверніть увагу на присвяту: «Искреннему моему Якову де Бальмену». У поемі йдеться не лише про смерть друга. Восени 1845р. з Кавказу повертається український фольклорист о.Афанасьєв-Чужбинський, і Шевченко йде до нього, щоб довідатися про найменші подробиці побуту горців. Захоплений їхньою мужністю, палаючи гнівом не до тих, хто вбив його друга, а до хижих колонізаторів, які змусили де Бальмена воювати за імперські інтереси, Шевченко пише твір, у якому порушує питання про право на волю і щастя всіх народів, великих і малих. Тож не дивно, що,коли Шевченкові передали цінний дарунок від Якова – любовно ілюстровану й ошатно оправлену книжку його поезій, на одному з її чистих аркушів він одразу ж записав олівцем рядки, які через деякий час стануть широковідомими їх знатиме чи не кожен українець:

 За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Очевидно, ці слова вже бриніли в душі поета – народжувався мистецький шедевр.

•Виразне читання поеми «Кавказ» кількома підготовленими учнями, останній уривок читає вчитель.

• Словникова робота.

     Лірична поема – великий поетичний твір, у якому розгортається широка панорама почуттів, переживань і думок героя, а епічний сюжет відсутній.

Інвектива ( з лат.нападати, лайлива промова)   — пряме, нагостріше засудження певної вади.

Іронія – прихована, часто доброзичлива насмішка.

Сарказм – пряма, дошкульна насмішка.

 •  Аналіз твору

—  Під поемою «Кавказ»  стоїть дата – «18 ноября 1845 в Переяславі». Що ви знаєте про переяславський період у житті Шевченка?

•Повідомлення учня.

—  В останніх числах жовтня Шевченко приїхав до Переяслава в гості до свого доброго знайомого, міського лікаря Андрія Козачковського. Був дуже хворий. Козачковський лікував поета. Хвороба ніяк не відпускала: то послаблювалась на деякий час, то загострювалась. Однак майже двомісячне перебування поета в Переяславі можна назвати щасливою для України осінню. Саме тоді були написані пристрасні, неперевершені Шевченкові «Три літа». Подивімося на дати написання творів і на їхні назви  ( робота з опорними таблицями)

  

10 листопада	«Невольник»
13 листопада	«Наймичка»
18 листопада	«Кавказ»
14 грудня	«І мертвим, і живим…»
17 грудня	«Холодний яр»
21 грудня	«Минають дні, минають ночі…»
22 грудня	«Три літа»
25 грудня	«Як умру, то поховайте…»

Назва твору
Автор
Жанр
Тема
Ідея
Присвята
Історична основа
Образи
Художні засоби

Це був  вибух, справжній шквал довго накопичуваних почуттів: любові, болю, гніву, жалю. Усього за два місяці він створив вісім шедеврів. «Кавказ» написаний приблизно за п’ять днів.

•Розгляд смислових блоків твору.

Слово вчителя.

—   У поемі немає сюжету, немає героїв, окрім самого оповідача – ліричного героя. Говорячи про горців, Шевченко звертається до образу Прометея.

• Повідомлення учня про образ Прометея. Учитель демонструє ілюстративний матеріал.

• Робота в зошитах.

Зміст твору:

1.    Прометей і орел ( контрастні символи: Прметей – незламність, титанізм народу; орел – царат);

2.    Молитва ( монолог-звернення до Бога)

 Шевченко так кипів гнівом до винуватців несправедливості, що наважився докоряти Богові за Його довго терпеливість. Це тяжкий докір, але породжений любов’ю до поневолених і відчаєм.

3.     Полювання на волю  ( монолог колонізатора, звернений до горця)

 Цар та вищі чиновники Російської імперії, як на звіра, полювали на волю, що виявилася ще живою, не до кінця знищеною на Кавказі. Тож було вирішено її добити, потопити в крові. Саме в цій частині звучить невмирущий могутній заклик, актуальний і нині для всіх, «Борітеся – поборете»

4.    Самовикриття російського шовінізму ( засудження священиків, вони проповідували «не убий», а самі благословляли на масове вбивство і таке інше)

 Розкриття прийомів сарказму, сатири, іронії, використаних поетом у творі

5.     Яків де Бальмен.

 Особливого коментаря він не потребує – уже були вибухи, потрясіння, громи , блискавки інвектив. Натомість – елегія щемкого прощання з дорогою людиною:

О друже мій добрий! Друже незабутній!..

Заплач з козаками дрібними сльозами

І мене з неволі в степу виглядай.

—   Яку неволю мав на увазі Шевченко?  (Може, для нього «неволя» — життя в  уярмленій Україні? )

• Проблемно-пошукове дослідження. Робота з картками: учні заповнюють  паспорт твору

VI.           Закріплення знань, умінь і навичок

1.     Завдання учням.

—  Розтлумачте вислів з поеми «Кавказ», співзвучний з головною думкою твору .    ( Борітеся – поборите ).

—  Що мав на увазі автор?( Заклик народу до боротьби, революційні мотиви)

2.     Проблемне запитання до учнів.

—  Яким є значення  багаторазового повторення займенника «наша» в поемі «Кавказ»?    ( Це символізує, підкреслює солідарність з поневоленими народами, спільність їхньої долі з долею українців ).

3.      «Народна платформа»

 ( Учні виходять по одному до дошки і висловлюються на тему: « Чи актуальна проблематика цього твору нині?)

VII.        Підсумки уроку.

 Метод «Незакінчене речення»

—   Шевченко, який написав такі твори, здається мені людиною….

—    Урок примусив мене замислитися над тим…

VIII.    Домашнє завдання.

 Скласти тестові запитання до поеми «Кавказ»; аналізувати поему за частинами.





Т. ШЕВЧЕНКО «НАЙМИЧКА»


https://drive.google.com/open?id=0B4gB1Dr8hgqCYjJ1UGkydmFYSWs



Система уроків з української літератури  "Захар Беркут" 7 клас 
https://drive.google.com/open?id=0B4gB1Dr8hgqCaUc0VW5veXMzQXc

Конспект уроку з української літератури "Т.Шевченко. "Мені тринадцятий минало" 7 клас

https://drive.google.com/open?id=0B4gB1Dr8hgqCZlkweWVkMktJYWs


О.Олесь "Микита Кожум͐'яка"
https://drive.google.com/open?id=0B4gB1Dr8hgqCZlZObzdWalpwSWc